Програмне забезпечення комп’ютера
Комп’ютер – це пристрій, що не здатен мислити самостійно, як людина. Для того, щоб
комп’ютер міг працювати з інформацією – отримувати, зберігати, обробляти,
передавати – його слід навчити виконувати всі ці дії.
Навчити – це
налаштувати роботу комп’ютера по інструкції, в якій вказано що і як треба
робити. Така інструкція має містити чітку послідовність команд на мові, що є
зрозумілою для комп’ютера, тобто повідомляти його, як обробляти дані для
отримання бажаного результату. Така інструкція називається програмою.
Комп’ютер без програми
є просто набором залізних деталей, і лише програми роблять його першим
помічником користувача.
Самі перші програми
розроблялися на машинній мові, так званій мові низького рівня. Словами такої
мови є «0» та «1», а розробкою програм займалися високопрофесійні програмісти.
У 60-і роки почалася
розробка мов програмування високого рівня, що використовують команди, які
позначаються простими англійськими словами і мають визначені правила роботи цих
команд. Від тоді робота програмістів значно спростилася і створення програм
стало доступним для багатьох людей.
Програма – це послідовність команд, яку виконує комп’ютер в процесі обробки
інформації.
Всі програми
зберігаються у зовнішній та внутрішній постійній пам’яті. Але для того, щоб
комп’ютер міг виконати ту чи іншу програму, вона має завантажитися в оперативну
пам’ять і власне з нею працює процесор.
Всі програми, що
містяться у комп’ютері називаються програмним забезпеченням або програмною
конфігурацією цього комп’ютера.
Програмне забезпечення комп’ютера можна розподілити по рівнях: